Література

Василь Стус

Поет, перекладач і правозахисник

1938-1985Дисидентський рух6 зв'язків

Василь Стус – український поет, перекладач, літературний критик і правозахисник. Навчався у Донецькому педагогічному інституті, працював учителем, редактором та аспірантом Інституту літератури в Києві.

Стус відкрито протестував проти політичних репресій і був двічі засуджений радянською владою. Значну частину зрілої творчості написав в умовах ув’язнення та заслання. Помер 1985 року в таборі Перм-36.

Зв'язки

Вплинув на · Співпраця

Михайлина Коцюбинська

Коцюбинська підтримувала Стуса й пізніше стала однією з ключових дослідниць та упорядниць його творчої й епістолярної спадщини.

Докладніше →
Зазнав впливу від · Співпраця

Іван Дзюба

Дзюба і Стус належали до одного київського шістдесятницького середовища та були учасниками протесту під час прем'єри «Тіней забутих предків» у вересні 1965 року.

Докладніше →
Вплинув на · Співпраця

В’ячеслав Чорновіл

Стус і Чорновіл були учасниками ширшого українського дисидентського середовища та виступали проти політичних репресій і русифікації.

Докладніше →
Зазнав впливу від · Літературний вплив

Тарас Шевченко

Василь Стус осмислював Шевченка як поета свободи та морального спротиву. Шевченківська традиція була для нього не лише літературною спадщиною, а й моделлю відповідальності поета перед суспільством.

Докладніше →
Зазнав впливу від · Ідейний вплив

Іван Світличний

Стус входив до київського інтелектуального кола, одним із центрів якого був Іван Світличний. Їх поєднували літературні, дружні та правозахисні контакти.

Докладніше →
Зазнав впливу від · Співпраця

Сергій Параджанов

Параджанов і Стус належали до ширшого кола української творчої інтелігенції, яка зазнала радянських переслідувань. Коректніше розглядати їхній зв’язок як спільність культурного й правозахисного середовища, а не як прямий творчий вплив.

Докладніше →

Хронологія

1938
нівці на Вінниччині
1959
Закінчив педагогічний інститут
1965
предків»
1972
Перший арешт і вирок
1980
Другий арешт і засудження
1985
Помер у таборі Перм-36
1989
ований у Києві

Джерела

  • Енциклопедія історії України - стаття про Василя Стуса
  • Український інститут національної пам'яті - матеріали про Василя Стуса