Іван Франко
Письменник, науковець, перекладач і публіцист
Іван Франко – український письменник, поет, перекладач, літературознавець, фольклорист і публіцист. Навчався у Львівському університеті, активно працював у пресі й громадському житті Галичини.
Франко створив поетичні, прозові, драматичні та наукові твори, перекладав світову літературу українською. Він був одним з організаторів Русько-української радикальної партії.
Зв'язки
Василь Стефаник
Франко підтримував молодших галицьких письменників і критично осмислював творчість Стефаника в контексті нової української прози.
Докладніше →Микола Євшан
Євшан формував власну модерністську критику в діалозі з попередньою галицькою літературною традицією, центральною постаттю якої був Франко.
Докладніше →Михайло Павлик
Франко й Павлик багато років спільно працювали у львівському видавничому, літературному та громадському середовищі.
Докладніше →Володимир Гнатюк
Франко і Гнатюк разом працювали в середовищі Наукового товариства імені Шевченка та над літературними й етнографічними виданнями.
Докладніше →Петро Франко
Петро Франко був сином Івана Франка й виріс у середовищі, тісно пов'язаному з українською літературою, наукою та громадським рухом.
Докладніше →Наталія Кобринська
Франко й Кобринська працювали в галицькому літературному середовищі та були пов'язані з розвитком жіночого руху й української модерної публіцистики.
Докладніше →Євген Чикаленко
Чикаленко фінансово підтримував Івана Франка та українські культурні й видавничі проєкти, пов'язані з галицьким середовищем і Науковим товариством імені Шевченка.
Докладніше →Іван Труш
Труш створював портрети Івана Франка і належав до того самого львівського культурного середовища початку XX століття.
Докладніше →Володимир Рутківський
Рутківський продовжував традицію української історико-пригодницької літератури, сформовану попередніми поколіннями класиків, серед яких важливе місце посідає Франко.
Докладніше →Михайло Коцюбинський
Франко і Коцюбинський належали до українського літературного середовища кінця XIX - початку XX століття. Франко публікував критичні оцінки нової української прози, а творчість обох авторів була частиною переходу літератури до модернізму.
Докладніше →Ольга Кобилянська
Франко уважно стежив за появою нової української прози й критично оцінював твори Ольги Кобилянської. Їхні тексти й полеміка відображають формування модерністського літературного середовища кінця XIX століття.
Докладніше →Тарас Шевченко
Іван Франко систематично звертався до творчості Тараса Шевченка як критик і дослідник. Шевченківська поетична традиція стала однією з основ формування модерної української літератури, до якої належав і Франко.
Докладніше →Михайло Драгоманов
Драгоманов і Франко підтримували тривале інтелектуальне листування. Драгоманов впливав на формування політичних і соціальних поглядів молодого Франка, хоча з часом між ними виникали суттєві ідейні розбіжності.
Докладніше →Хронологія
Джерела
- Енциклопедія історії України - стаття про Івана Франка
- Інститут Івана Франка НАН України